Значення
- (Геологія) –
Властивість за значенням прикметника “вивітрений”; стан, коли щось піддалося тривалому впливу повітря, вітру, атмосферних явищ, що призвело до зміни структури, висихання, руйнації або вивітрювання.
- (Психологія) –
Переносно: стан психологічної виснаженості, спустошеності, втрати живості почуттів або інтелектуальної гостроти внаслідок тривалих переживань, віку або втоми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вивітреність, р. вивітреності, д. вивітреності, з. вивітреність, о. вивітреністю, м. вивітреності, к. вивітреносте