1. Уважно перевірити, пересвідчитися в точності, правильності чогось; відкоригувати за еталоном.
2. (У переносному значенні) Уважно оглянути, вивчити когось, щось; оцінити чи перевірити щодо якостей, намірів тощо.
вивірити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
квитки та й знов порахуй, щоб вивірити. — Добре, дайте-но квитки, — нервово сказав син і швидше пішов до себе.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |