Значення
- (Лінгвістика) –
(розм.) Намагатися викрутитися, звільнитися від когось або чогось, що тримає, обіймає, стискає; вириватися.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Уникати чогось небажаного, намагатися уникнути відповідальності, зобов’язань; викручуватися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вивірчуюся, ти вивірчуєшся, він вивірчується, ми вивірчуємося, ви вивірчуєтеся, вони вивірчуються