Значення
- (Міфологія) –
Дія за значенням дієслова “вивірчувати” — процес перетворення когось або чогось на вивірку (міфічну істоту, схожу на великого щура або горностая), чаклунство, за допомогою якого накладаються чари.
- (Психологія) –
У переносному значенні — стан сильного занепокоєння, тривоги, метушні, схожий на поведінку звірка, що потрапив у пастку; нервове, метушливе хвилювання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вивірчування, р. вивірчування, д. вивірчуванню, з. вивірчування, о. вивірчуванням, м. вивірчуванні, к. вивірчування