Древослів

Словник Української Мови

вивінуватий

[ʋɪʋinuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Який має вивінувату форму; з вивінуватими рисами.

  2. (Ботаніка) –

    У ботаніці: що має вигнуті, зігнуті або закручені гілки, пагони, листя тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вивінуватий, р. вивінуватого, д. вивінуватому, з. вивінуватого, о. вивінуватим, м. вивінуватім

Більше записів