Словник Української Мови
Буква
1. Звільнятися, визволятися з-під чогось, позбавлятися чогось, що стримувало, обтяжувало або обмежувало.
2. Про щось накопичене, стримуване: отримувати вихід, вивільнювати назовні, випромінюватися (про енергію, силу, почуття тощо).
3. Ставати вільним, звільнятися від зайнятості, обов’язків, роботи (про час, місце, людину).
Приклад 1:
Це так звана прихована теплота, яку не можна виявити за зміною температури, але яка обов’язково повинна надходити до системи (або вивільнятися нею) для руйнування структури однієї фази й утворення структури іншої. Залежно від виду фазового пере творення, розрізняють різні типи стандартних ентальпій фазових перетворень.
— Невідомий автор