Значення
- (Філософія) –
Властивість, яка полягає в можливості виводити одні знання, твердження або положення з інших на основі логічних правил; логічна обґрунтованість.
- (Логіка) –
У логіці та методології науки: відношення між твердженнями (посилками та висновком), за якого істинність висновку з необхідністю випливає з істинності посилок; логічна слідуваність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вивідність, р. вивідності, д. вивідності, з. вивідність, о. вивідністю, м. вивідності, к. вивідносте