Значення
- (Юриспруденція) –
Той, хто бачив щось на власні очі, свідок якоїсь події чи явища.
- (Релігія) –
У релігійному контексті — пророк, провісник, якому відкриваються божественні таємниці або майбутнє; той, хто спілкується з вищим світом і передає його волю людям.
- (Література) –
(У переносному значенні) Мудра, прозорлива людина, яка глибоко розуміє суть речей або передбачає розвиток подій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вивідець, р. вивідця, д. вивідцеві, з. вивідця, о. вивідцем, м. вивідцеві, к. вивідцю