вивідач

[ʋɪʋidɑt͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Той, хто вивідує, дізнається щось таємне, секретне; розвідник, шпигун.

  2. (Лінгвістика) –

    (у переносному значенні) Той, хто наполегливо досліджує, пізнає щось; дослідник, знавець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вивідач, р. вивідача, д. вивідачеві, з. вивідача, о. вивідачем, м. вивідачеві, к. вивідачу

Більше записів