Словник Української Мови
Буква
1. (геол.) Інтенсивне викидання з надр Землі на поверхню розпечених гірських порід, лави, попелу, вулканічних газів і пари під час вулканічної діяльності; вулканічне виверження.
2. (перен., книжн.) Раптовий, потужний вияв, вибух якогось сильного почуття (гніву, радості тощо) або масової активності.
3. (мед., заст.) Сильне виділення, витік рідини (наприклад, крові, гною) з порожнини тіла або рани.
Приклад 1:
Відбувалося дійство, яке не можу назвати інакше, як виверження коломийок. Хлопчик награвав на скрипці, старші промовляли в ритмі коломийок речитативом якісь довгі балади, оповідки.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
— лотра радiсно ринулась йому навперейми, впiзнавши партнера, тiльки в цьому вони й були партнерами, — i вже невгавала, розпаношившись в умовах нiколи ранiше не звiданої свободи: “Я вчора голову почав лiпити”, — брався вiн розповiдати в її присутностi колезi‑скульптору, i лотра рвалася наперед, гублячи шпильки й гудзики в нестримному захватi словесного виверження: “Авжеж, злiпи собi, серце, голову, злiпи — не завадить!” — вiн темнiв на виду так, нiби замiсть кровi в лиця вдаряло чорнило, нахилявся їй до вуха: “Перестань мене пiдйобувати!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 3:
Виверження магми супроводжуються виходом газів – хлористо- і фтористо-гідрогенних сполук, Н2, Н2S, HCl, парами води, аміаку, СО 2, СО, N 2, CH 4, викидом попелу (частки <0,1 мм). До речі, магма, звільнившись від газів і попелу, називається лавою.
--- Тютюнник Григорій, "Вир"