вивершуваний
[ʋɪʋɛrʃuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Геологія) –
(у геології) Про гірську породу, мінерал або корисну копалину: такий, що залягає у вигляді вивершених тіл (штоків, лаколітів, жил тощо), сформованих внаслідок проникнення розплавленої магми в навколишні породи.
- (Геологія) –
(у геології) Пов’язаний із процесами вивершення магми на поверхню Землі або в її надрах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вивершуваний, р. вивершуваного, д. вивершуваному, з. вивершуваного, о. вивершуваним, м. вивершуванім