витирання

1. Дія за значенням дієслова витирати — видалення чогось, очищення поверхні від рідини, пилу, бруду тощо за допомогою руху тканиною, ганчіркою, папером або іншим матеріалом.

2. Процес або результат стирання, зникнення через механічне або хімічне вплив (наприклад, про зображення, написи, сліди).

3. У техніці та матеріалознавстві — поступова втрата маси, об’єму або якості поверхні внаслідок тертя або експлуатації (зношування).

Приклади вживання

Приклад 1:
До й після їжі користувалися чашею й рушником — для миття й витирання рук. Наїдалися й напивалися (особливо на званих бенкетах) досхочу, проте не до безтями, за столом поводилися загалом пристойно.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |