витязь

[ʋɪtjɑzʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Література) –

    Герой, богатир, муж, воїн, який відзначається силою, відвагою та доблестю, особливо в контексті давньої історії чи народних епічних творів.

  2. (Історія) –

    У давньоруських та козацьких піснях, думах, казках — почесна назва лицаря, хороброго воїна, захисника рідної землі.

  3. (Література) –

    Переносно: людина, яка проявляє мужність, стійкість, благородство у житті чи в боротьбі за високі ідеали.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. витязь, р. витязя, д. витязеві, з. витязя, о. витязем, м. витязеві, к. витязю

Більше записів