витязь

1. Герой, богатир, муж, воїн, який відзначається силою, відвагою та доблестю, особливо в контексті давньої історії чи народних епічних творів.

2. У давньоруських та козацьких піснях, думах, казках — почесна назва лицаря, хороброго воїна, захисника рідної землі.

3. Переносно: людина, яка проявляє мужність, стійкість, благородство у житті чи в боротьбі за високі ідеали.

Приклади:

Приклад 1:
Чи винен ти, що ти уже не витязь, Що твій пригодницький минувся вік; Що в захваті таїться стільки суму, А ввечері ти поринати звик У хатню тишу і самотню думу. 10.07.1930 Все те — тріумф усталеного ладу:.. Все те — тріумф усталеного ладу: Всякдень стрівати на річнім кругу Безвладну руку, зачіску тугу І господиню втомлену, нераду.
— Зеров Микола, “Камена”