Значення
- (Психологія) –
Властивість, яка полягає у здатності до творчого, винахідливого мислення та діяльності; творчість, винахідливість.
- (Лінгвістика) –
(У лінгвістиці) Здатність мови утворювати нові слова та граматичні форми за допомогою наявних засобів (афіксів, словосполучень тощо); продуктивність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. витворність, р. витворності, д. витворності, з. витворність, о. витворністю, м. витворності, к. витворносте