витворність

1. Властивість, яка полягає у здатності до творчого, винахідливого мислення та діяльності; творчість, винахідливість.

2. (У лінгвістиці) Здатність мови утворювати нові слова та граматичні форми за допомогою наявних засобів (афіксів, словосполучень тощо); продуктивність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |