Значення
- (Юриспруденція) –
Дія за значенням дієслова “витребувати” — одержання чогось шляхом наполегливого прохання, вимоги або законної процедури; вимагання, стягнення.
- (Юриспруденція) –
(у спеціальному вжитку, переважно юридичному) Офіційна вимога або документ, що підтверджує право та слугує підставою для отримання певних матеріальних цінностей, коштів, документів тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. витребування, р. витребування, д. витребуванню, з. витребування, о. витребуванням, м. витребуванні, к. витребування