витравка

1. (техн.) Процес обробки металевих поверхонь хімічними реагентами для видалення окалини, іржі, оксидних плівок або для надання матовості, декоративного вигляду; травлення.

2. (полігр., мист.) Отримання зображення на металевій пластині (цинку, міді тощо) шляхом хімічного травлення необхідних ділянок для подальшого друку; також саме це зображення, кліше.

3. (розм.) Рідка суміш для видалення (витравлювання) фарби, плям або забарвлення з тканини, шкіри тощо; відбілювач.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |