виторочування

[ʋɪtorot͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Медицина) –

    Дія за значенням дієслова “виторочувати” — викручування, вивертання чогось, особливо кінцівок тіла, з суглобів.

  2. (Медицина) –

    (у медицині) Вивих, вихоплювання кістки з суглоба внаслідок травми або різкого руху.

  3. (Медицина) –

    (переносно) Надмірне напруження, виснажливий розвиток чогось, що призводить до порушення природного стану або функціонування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виторочування, р. виторочування, д. виторочуванню, з. виторочування, о. виторочуванням, м. виторочуванні, к. виторочування

Більше записів