витоплення

[ʋɪtoplɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “витопити” — нагрівання приміщення, печі тощо до високої температури; інтенсивне паління.

  2. (Техніка) –

    (у техніці) Процес вилучення, відділення певної речовини (наприклад, жиру з кісток, олії з насіння) шляхом тривалого нагрівання; екстрагування теплом.

  3. (Психологія) –

    (переносно, рідко) Сильне духовне або емоційне переживання, споглядання, що веде до внутрішнього очищення або перетворення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. витоплення, р. витоплення, д. витопленню, з. витоплення, о. витопленням, м. витопленні, к. витоплення

Більше записів