виточування

1. Дія за значенням дієслова “виточувати” — обробка матеріалу (дерева, металу, кістки тощо) різанням або обточуванням на верстаті для надання певної форми, виготовлення деталі чи прикраси.

2. Результат такої дії — виготовлена, оброблена деталь чи виріб, якому надано певну форму шляхом точіння.

3. Переносно — доведення чогось до високої майстерності, ідеалу, відточування (наприклад, виточування стилю, техніки).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |