Значення
- (Техніка) –
Дія за значенням дієслова виточити — процес обробки матеріалу (дерева, металу, кістки тощо) на токарному верстаті для надання виробу циліндричної, конічної або іншої форми шляхом зрізування зайвого шару різцем.
- (Техніка) –
Результат такої дії — виріб або його частина, що має форму, отриману точінням; характерна форма поверхні, створена точінням.
- (Мистецтво) –
(у переносному значенні) Надання витонченої, вивіреної форми чому-небудь, доведення до високої мистецької досконалості (наприклад, про літературний стиль, фразу, танець).
- (Біологія) –
(у біології, анатомії) Характерна обтічна, плавна форма частини тіла, що нагадує виріб токарної роботи (наприклад, виточення шиї, ніг).
Правопис та відмінювання
н. виточення, р. виточення, д. виточенню, з. виточення, о. виточенням, м. виточенні, к. виточення