1. Дія за значенням дієслова виточити — процес обробки матеріалу (дерева, металу, кістки тощо) на токарному верстаті для надання виробу циліндричної, конічної або іншої форми шляхом зрізування зайвого шару різцем.
2. Результат такої дії — виріб або його частина, що має форму, отриману точінням; характерна форма поверхні, створена точінням.
3. (у переносному значенні) Надання витонченої, вивіреної форми чому-небудь, доведення до високої мистецької досконалості (наприклад, про літературний стиль, фразу, танець).
4. (у біології, анатомії) Характерна обтічна, плавна форма частини тіла, що нагадує виріб токарної роботи (наприклад, виточення шиї, ніг).