Властивість або якість того, що є витіюватим; химерність, вигадливість, закрученість (зазвичай про стиль мовлення, художню форму тощо).
витіюватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або якість того, що є витіюватим; химерність, вигадливість, закрученість (зазвичай про стиль мовлення, художню форму тощо).
Відсутні