Значення
- (Література) –
Властивість або якість того, що є витіюватим; химерність, вигадливість, закрученість (зазвичай про стиль мовлення, художню форму тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. витіюватість, р. витіюватості, д. витіюватості, з. витіюватість, о. витіюватістю, м. витіюватості, к. витіюватосте