витія

1. Той, хто має хист до красномовства, уміє вправно та переконливо говорити; красномовець, оратор.

2. (заст.) Той, хто відзначається мужністю, відвагою, видатними вчинками; герой, богатир, лицар.

3. (перен., заст. або ірон.) Людина, яка схильна до вигадок, незвичайних вчинків або пригод; бешкетник, потвора.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |