Значення
- (Релігія) –
Церковний обряд посвячення в духовний сан (диякона, священника, єпископа), що надає особі благодать та право здійснювати таїнства та обов’язки пастирського служіння.
- (Релігія) –
У розширеному значенні — урочисте присвячення когось, чогось на служіння високій, часто духовній чи суспільній, меті; посвята.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. висвячення, р. висвячення, д. висвяченню, з. висвячення, о. висвяченням, м. висвяченні, к. висвячення