Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “висувати” — переміщення чогось уперед, на видиме місце або за межі чогось; виставлення, висовування.
2. Пропонування, намічання когось або чогось для участі у виборах, для зайняття певної посади, отримання нагороди тощо; номінування.
3. Сформулювання та оголошення певної ідеї, теорії, плану, пропозиції або вимоги для обговорення та розгляду.
Приклад 1:
«Красномовство та гострий розум сприяють заворушенням,— читаємо у «Книзі правителя області Шан»,— ритуал і музика сприяють моральній розбещеності; доброта й людяність — правопорушень; призначення і висування на посади (добродійних, людей) — джерело пороку» (Шан цзюнь шу, 5). Легісти, вважали, шо надміру грамотний народ, який встромляє свого носа в політику, буде некерованим.
— Невідомий автор
Приклад 2:
Основний принцип “мозкового штурму”: a поділ у часі процесу пошуку й висування ідей від їхнього обговорення й оцінки; b поділ у часі процесу пошуку й висування ідей від їхнього аналізу; c поділ у часі процесу пошуку й висування ід ей від їхньої оцінки; d поділ у часі процесу пошуку й висування ідей від їхнього обліку.
— Самчук Улас, “Марія”