висушник

[ʋɪsuʃnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Виробництво) –

    Висушник — рідкісне діалектне позначення для людини або предмета, що має стосунок до сушіння чогось; той, хто займається висушуванням (наприклад, плодів, грибів, риби).

  2. (Техніка) –

    Висушник — у західних говірках може вживатися для назви пристрою або місця, призначеного для сушіння (срібник, сушарка).

  3. (Ботаніка) –

    Висушник — у ботаніці народна назва деяких рослин, що мають сечогінні (зневоднюючі) властивості або ростуть на сухих місцях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. висушник, р. висушника, д. висушникові, з. висушник, о. висушником, м. висушникові, к. висушнику

Більше записів