Древослів

Словник Української Мови

вистеляння

[ʋɪstɛljɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “вистеляти” — покриття поверхні чимось, що розстилається (килимом, доріжкою, покривалом тощо).

  2. (Техніка) –

    Те, чим вистелено, покриття, настил (килим, доріжка, товстий шар чогось).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вистеляння, р. вистеляння, д. вистелянню, з. вистеляння, о. вистелянням, м. вистелянні, к. вистеляння

Більше записів