висповідь

[ʋɪspoʋidʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    Релігійний обряд у християнстві, під час якого віруючий усно розповідає священикові про свої гріхи, кається в них і отримує відпущення через молитву; таїнство покаяння.

  2. (Психологія) –

    Щира, довірлива розмова, в якій людина розкриває свої найпотаємніші думки, почуття, переживання або визнається в чомусь; відверте зізнання.

  3. (Література) –

    У літературі або мистецтві — твір або його частина, що має форму щирого, глибоко особистого зізнання, роздуму про життя, внутрішній світ автора або героя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. висповідь, р. висповіді, д. висповіді, з. висповідь, о. висповіддю, м. висповіді, к. висповіде

Більше записів