висотність

[ʋɪsotnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість або характеристика об’єкта (переважно будівлі, споруди) мати значну висоту, бути високим; висотність будівлі.

  2. (Геологія) –

    Категорія, що визначає міру висоти об’єкта над рівнем моря або над навколишньою місцевістю; висотна зона (наприклад, у географії, кліматології).

  3. (Архітектура) –

    У містобудуванні та архітектурі — домінуюча висотна характеристика забудови, що формує силует міста або його окремої частини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. висотність, р. висотності, д. висотності, з. висотність, о. висотністю, м. висотності, к. висотносте

Більше записів