Значення
- (Техніка) –
Властивість або характеристика об’єкта (переважно будівлі, споруди) мати значну висоту, бути високим; висотність будівлі.
- (Геологія) –
Категорія, що визначає міру висоти об’єкта над рівнем моря або над навколишньою місцевістю; висотна зона (наприклад, у географії, кліматології).
- (Архітектура) –
У містобудуванні та архітектурі — домінуюча висотна характеристика забудови, що формує силует міста або його окремої частини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. висотність, р. висотності, д. висотності, з. висотність, о. висотністю, м. висотності, к. висотносте