висолодження

[ʋɪsolodʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Хімія) –

    Процес дії за значенням дієслова “висолоджувати” — набуття солодкого смаку, перетворення на солодке; насичення цукром або іншими солодкими речовинами.

  2. (Психологія) –

    (переносне значення) Набуття приємного, милого, задовільного характеру; наповнення ніжними почуттями, солодкими переживаннями.

  3. (Хімія) –

    (у хімії, технології) Вилучення цукристів речовин із сировини (наприклад, із буряків) шляхом екстрагування гарячою водою; дифузійний процес отримання солодкого соку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. висолодження, р. висолодження, д. висолодженню, з. висолодження, о. висолодженням, м. висолодженні, к. висолодження

Більше записів