високоточність

[ʋɪsokotot͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість або характеристика об’єкта (зброї, приладу, технології, вимірювання тощо), що полягає у здатності досягати дуже високого ступеня точності, мінімальної похибки або максимальної відповідності заданим параметрам.

  2. (Техніка) –

    Технічний термін, що позначає категорію зброї, систем наведення, верстатів або інших складних пристроїв, які забезпечують надзвичайно точне виконання завдань (наприклад, улучення в ціль, обробку деталі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. високоточність, р. високоточності, д. високоточності, з. високоточність, о. високоточністю, м. високоточності, к. високоточносте

Більше записів