високотермостійкість

[ʋɪsokotɛrmostijkistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Високотермостійкість — властивість матеріалів, сполук або покриттів зберігати свою структуру, механічні, електричні та інші експлуатаційні характеристики при тривалому впливі дуже високих температур (зазвичай значно вищих за 200–300 °C).

  2. (Техніка) –

    Високотермостійкість — здатність технічних виробів, деталей або конструкцій протистояти деформації, руйнуванню або зміні властивостей у екстремальних температурних умовах, наприклад, в авіаційній, космічній або енергетичній галузях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. високотермостійкість, р. високотермостійкості, д. високотермостійкості, з. високотермостійкість, о. високотермостійкістю, м. високотермостійкості, к. високотермостійкосте

Більше записів