високотехнічність

[ʋɪsokotɛxnit͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість або стан об’єкта (техніки, пристрою, процесу, виробництва), що характеризується наявністю передових, складних технологій, високим рівнем інженерних рішень та часто — електронізацією, автоматизацією або комп’ютеризацією.

  2. (Техніка) –

    Ступінь технічної досконалості, складності та ефективності чогось, що досягається завдяки використанню сучасних наукових розробок і високоточних технологій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. високотехнічність, р. високотехнічності, д. високотехнічності, з. високотехнічність, о. високотехнічністю, м. високотехнічності, к. високотехнічносте

Більше записів