Властивість або якість того, що має дуже високий престиж, винятковий авторитет, соціальне визнання та повагу в очах суспільства або певної спільноти.
високопрестижність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або якість того, що має дуже високий престиж, винятковий авторитет, соціальне визнання та повагу в очах суспільства або певної спільноти.
Відсутні