Високопоставленість — абстрактний іменник, що означає високу, значущу посаду або становище в суспільній, державній, військовій чи іншій ієрархії; приналежність до вищих кіл влади або керівництва.
високопоставленість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |