високоплинність

[ʋɪsokoplɪnnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Хімія) –

    Високоплинність — властивість речовини (наприклад, нафти, конденсату) мати високу частку легких, низькокиплячих фракцій, що забезпечує її легке випаровування при звичайних або незначно підвищених температурах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. високоплинність, р. високоплинності, д. високоплинності, з. високоплинність, о. високоплинністю, м. високоплинності, к. високоплинносте

Більше записів