Значення
- (Фізика) –
Властивість речовини (переважно металу або сплаву) мати високу температуру плавлення, тобто переходити з твердого стану в рідкий за дуже високих температур.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. високоплавкість, р. високоплавкості, д. високоплавкості, з. високоплавкість, о. високоплавкістю, м. високоплавкості, к. високоплавкосте