Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість або стан за значенням прикметника “високоосвічений”; наявність у людини вищої, ґрунтовної освіти, широких і глибоких знань у певній галузі або загалом.
- (Соціологія) –
Сукупність осіб із вищою, ґрунтовною освітою як соціальна або професійна група; інтелігенція.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. високоосвіченість, р. високоосвіченості, д. високоосвіченості, з. високоосвіченість, о. високоосвіченістю, м. високоосвіченості, к. високоосвіченосте