високоорганізованість

Властивість або стан, що характеризується високим рівнем організації, чіткою структурованістю, узгодженістю та ефективною взаємодією частин у складній системі.

У біології — властивість живих організмів, що мають складну будову та диференційовані функції, що виникає в процесі еволюції.

У соціальних та технічних системах — стан досконалої організації, що забезпечує оптимальне функціонування завдяки чіткій структурі, координації та управлінню.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |