Значення
- (Техніка) –
Властивість матеріалів (металів, сплавів, бетонів тощо), що характеризує їхню здатність чинити опір руйнуванню під дією механічних навантажень, значно перевищуючи за цим показником звичайні, стандартні матеріали.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. високоміцність, р. високоміцності, д. високоміцності, з. високоміцність, о. високоміцністю, м. високоміцності, к. високоміцносте