висококваліфікованість

[ʋɪsokokʋɑlifikoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Менеджмент) –

    Властивість або стан, що характеризує наявність у людини високого рівня професійної майстерності, спеціальних знань, навичок і досвіду, які відповідають найвищим вимогам певної діяльності.

  2. (Менеджмент) –

    Сукупність професійних якостей (знань, умінь, компетенцій), що досягають визнаного високого рівня, зазвичай підтвердженого кваліфікацією, освітою або досвідом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. висококваліфікованість, р. висококваліфікованості, д. висококваліфікованості, з. висококваліфікованість, о. висококваліфікованістю, м. висококваліфікованості, к. висококваліфікованосте

Більше записів