Значення
- (Соціологія) –
Властивість або стан, що характеризується високим рівнем розвитку культури, духовності, освіченості та етичних норм; наявність у суспільстві, групі чи окремої особи витончених зразків мистецтва, науки, моралі та поведінки.
- (Психологія) –
Сукупність якостей особистості, що свідчать про її глибоке інтелектуальне та естетичне виховання, тонкий смак, вміння цінувати та створювати культурні цінності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. висококультурність, р. висококультурності, д. висококультурності, з. висококультурність, о. висококультурністю, м. висококультурності, к. висококультурносте