Древослів

Словник Української Мови

високогір'я

[ʋɪsokoɦir'jɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Геологія) –

    Високогір’я — місцевість, розташована високо в горах, вище верхньої межі лісу, що характеризується суворим кліматом, гірсько-лучною або скелястою рослинністю.

  2. (Геологія) –

    Високогір’я — висотний пояс (зона) у горах, розташований між субальпійським поясом і сніговою лінією.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. високогір'я, р. високогір'я, д. високогір'ю, з. високогір'я, о. високогір'ям, м. високогір'ї, к. високогір'я

Більше записів