виснажування

1. Дія за значенням дієслова «виснажувати» — позбавлення сили, енергії, життєвих ресурсів; призведення до стану крайньої стомленості або виснаження.

2. (мед., біол.) Патологічний стан організму, що характеризується значним зниженням функціональних можливостей, роботи органів і систем, спричинене тривалим харчовим дефіцитом, важкою хворобою або надмірним навантаженням.

3. (перен.) Повне вичерпання, втрата якостей, властивостей чогось (наприклад, ґрунту, родючості, творчих сил).

4. (техн.) Процес доведення чогось до стану непрацездатності внаслідок інтенсивного або тривалого використання; зношування.

Приклади вживання

Приклад 1:
Крім того, ситуацію погіршує недотримання виробниками сівозміни та ви рощування у монокультурі кукурудзи, соняшнику й ріпаку, що призводить не лише до виснажування ґрунту, але й до зростання пестицидного навантаження. Тому, умотивоване використання природних та ґрунтових ресурсів, розробка сучасних ефективних технологій створення добрив з підвищеною ефективністю використання поживних речовин є необхідним завданням сьогодення.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |