Стан крайньої фізичної або психічної стомленості, виснаження сил, коли організм практично втрачає здатність до подальшої діяльності; виснаженість.
виснажність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Стан крайньої фізичної або психічної стомленості, виснаження сил, коли організм практично втрачає здатність до подальшої діяльності; виснаженість.
Відсутні