вислуга

[ʋɪsluɦɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Період роботи або служби, що дає право на певні пільги, надбавку до пенсії, довічну щорічну винагороду або інші види матеріального заохочення.

  2. (Юриспруденція) –

    Власне винагорода (грошова або у натуральній формі), що нараховується за такий період роботи або служби.

  3. (Історія) –

    (застаріле) Послуга, користь, яку надано комусь; дія за значенням «вислуговувати».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вислуга, р. вислуги, д. вислузі, з. вислугу, о. вислугою, м. вислузі, к. вислуго

Більше записів