вислоплідник

1. Рослина, у якої плоди розвиваються не в зав’язях, а на кінцях пагонів або гілок, наприклад, деякі види перцю чи пасльонових.

2. У ботаніці — тип плодоношення, коли плоди утворюються на верхівках пагонів, а не в пазухах листків.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |