вислоплідник

[ʋɪsloplidnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рослина, у якої плоди розвиваються не в зав’язях, а на кінцях пагонів або гілок, наприклад, деякі види перцю чи пасльонових.

  2. (Ботаніка) –

    У ботаніці — тип плодоношення, коли плоди утворюються на верхівках пагонів, а не в пазухах листків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вислоплідники, р. вислоплідника, д. вислоплідникові, з. вислоплідник, о. вислоплідником, м. вислоплідникові, к. вислопліднику

Більше записів