висічка

1. Технічний термін, що позначає дію за значенням дієслова «висікати» — різку, вирізування чогось; а також результат цієї дії — вирізаний, вирубаний шматок, отвір або заглиблення в чомусь.

2. У паперовому виробництві — фігурний отвір, що прорізається у паперовому аркуші, листівці тощо, часто для створення декоративного ефекту або вікна, через яке видно частину наступної сторінки.

3. У кулінарії — невеликий шматочок тіста, м’яса, овочів або іншого продукту, спеціально відрізаний (вирізаний) для прикрашання страви, а також страва з таких шматочків, зазвичай смажених або тушкованих.

4. У техніці та ремеслах — дрібна металічна (або з іншого матеріалу) стружка, тирса, що утворюється в результаті механічної обробки (різання, свердління, фрезерування).

5. У розмовній мові — рідко вживається для позначення сліду від удару гострою зброєю (зарубки, засічки).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |