висічка

[ʋɪsit͡ʃkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Технічний термін, що позначає дію за значенням дієслова «висікати» — різку, вирізування чогось; а також результат цієї дії — вирізаний, вирубаний шматок, отвір або заглиблення в чомусь.

  2. (Виробництво) –

    У паперовому виробництві — фігурний отвір, що прорізається у паперовому аркуші, листівці тощо, часто для створення декоративного ефекту або вікна, через яке видно частину наступної сторінки.

  3. (Кулінарія) –

    У кулінарії — невеликий шматочок тіста, м’яса, овочів або іншого продукту, спеціально відрізаний (вирізаний) для прикрашання страви, а також страва з таких шматочків, зазвичай смажених або тушкованих.

  4. (Техніка) –

    У техніці та ремеслах — дрібна металічна (або з іншого матеріалу) стружка, тирса, що утворюється в результаті механічної обробки (різання, свердління, фрезерування).

  5. (Історія) –

    У розмовній мові — рідко вживається для позначення сліду від удару гострою зброєю (зарубки, засічки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. висічка, р. висічки, д. висічці, з. висічку, о. висічкою, м. висічці, к. висічко

Більше записів