вишукання

[ʋɪʃukɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Загальне) –

    Дія за значенням дієслова “вишукувати”; пошук, розшукування чогось, ретельне дослідження з метою знаходження.

  2. (Література) –

    (заст.) Вигадка, вимисел; щось штучне, надто складне або надумане.

  3. (Лінгвістика) –

    (заст., перев. мн.) Витонченість, вишуканість у чомусь; витончений спосіб вираження, надмірна делікатність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вишукання, р. вишукання, д. вишуканню, з. вишукання, о. вишуканням, м. вишуканні, к. вишукання

Більше записів