Древослів

Словник Української Мови

вишуканість

[ʋɪʃukɑnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Властивість або якість того, що є вишуканим; витонченість, елегантність, високий смак у вираженні, оформленні, поведінці тощо.

  2. (Мистецтво) –

    Надмірна, іноді штучна витонченість; вибагливість, переутрудненість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вишуканість, р. вишуканості, д. вишуканості, з. вишуканість, о. вишуканістю, м. вишуканості, к. вишуканосте

Більше записів